Літні вечори, різноманітні розваги, жива музика та крафтові напої — саме ці складові об'єднав масштабний…

Як минув Atlas Festival
Шість сцен, понад 80 виконавців, десятки годин живої музики, інтерактивні розваги, різноманітні зони активностей і збір 150%. Усе це про масштабний Atlas Festival, який відгримів у Києві. Вже третій рік поспіль фестиваль проходить на території ТРЦ Blockbuster Mall. Саме тут розташоване найбільше сертифіковане укриття в країні. Попри розважальний формат, головна та незмінна мета заходу – підтримка Сил оборони України та акумуляція коштів для наших захисників.
Для багатьох гостей, як і для нас це був перший повноцінний фестивальний досвід. І він виявився вкрай позитивним. Хоча, ніде правди діти, перед початком заходу в повітрі літав легкий скептицизм. Причина проста: майже всіх заявлених українських артистів ми чули вже не один раз на сольних концертах чи інших подіях. Здавалося, чи зможуть вони здивувати нас знову? Проте Atlas вкотре довів свій унікальний вайб. Уже з першого виступу ми з головою занурилися в неповторну атмосферу свята й не полишали її до останнього акорду третього дня. Музиканти готували ексклюзивні сети, запрошували секретних гостей та нагадували про актуальні меседжі.
На жаль, класичний багатосценний формат фестивалю має один мінус – фізично неможливо відвідати абсолютно всіх артистів, яких хочеш почути, адже таймінги топових виконавців часто перетинаються. Доводилося буквально на ходу обирати між улюбленими хітами та новими відкриттями.
Попри цей шалений темп, ми витиснули з фестивалю максимум:
встигли побувати майже на кожній із шести локацій;
наживо відвідали та оцінили виступи 25 різних артистів.
Звісно, ми не будемо детально розписувати кожен виступ, але зробимо короткий огляд усіх сцен.
Prom Stage, розташована поблизу входу та виходу з фестивального майданчика, щодня збирала як відданих фанатів конкретних артистів, так і випадкових слухачів, які просто проходили повз. Саме з цієї локації ми розпочинали кожен фестивальний день і тут-таки завершили два з трьох днів «Атласу». Mayorova, Кажанна, «діти інженерів», «Курган & Agregat» – це лише частина виконавців, чиї виступи нам вдалося побачити.Особливо порадувала Кажанна: взимку ми відвідали її сольний концерт, і якщо тоді залишалися певні питання до рівня постановки (хоча загалом усе дуже сподобалося), то сьогодні жодних претензій не виникло — артистка помітно виросла. Саме на цій сцені після 14-місячної творчої паузи виступив гурт «діти інженерів». Ну і, звісно, як завжди топові «Курган & Agregat», які зібрали навколо себе більше публіки, ніж майже кожен із артистів головної сцени.
Main Stage (або для когось — просто Головна сцена) об’єднала як яскравих фрешерів, що гучно заявили про себе минулого року (Шугар, DREVO, SKYLERR), так і справжніх мастодонтів української музичної індустрії: MONATIK, Артем Пивоваров, «Бумбокс». На цьому майданчику глядачі бачили не просто концерти, а повноцінні масштабні шоу, під які технічна команда спеціально переналаштовувала сценічний простір.Ми відвідали виступи всіх головних хедлайнерів. Кожен із них має багаторічний досвід та збирає десятки тисяч прихильників на сольних концертах. Проте першочергово хочеться відзначити MONATIK, який підготував унікальну програму, що суттєво відрізнялася від його попереднього шоу в Палаці Спорту. Співак виступив у супроводі оркестру та запросив на сцену кількох спеціальних гостей.
Atlas Stage зібрав музику для душі – принаймні це стосується тих виконавців, чиї виступи ми відвідали. Тут звучав лірично-танцювальний Phil It, терапевтичні «Один в каное» та єдині закордонні гості цьогорічного фестивалю — австралійський гурт breathe. Надзвичайно приємно бачити, що попри війну іноземні артисти наважуються їхати до України, долаючи таку величезну відстань, аби підтримати ментальне здоров’я українців. Ну і, звісно, завжди круто почути якісний новий матеріал наживо.
Остання закрита локація фестивалю – Shelter Loko Stage – стала особливим майданчиком у безпечному просторі. Тут виступали артисти-військові, ветерани та молоді таланти. Проте, на жаль, виступи на цій сцені ми цьогоріч пропустили.
Окрім основної території, всередині ТРЦ діяли дві безкоштовні зони: B-Mall Stage та Coca-Cola Stage. У перші два дні ми оминули їх увагою (хоча на Coca-Cola Stage і заявляли кількох улюблених артистів), але повністю компенсували це у третій день фестивалю.Особливо запам’яталася B-Mall Stage, недільний лайн-ап якої організував медіасервіс MEGOGO. Нам вдалося послухати Nana Solis, дебют сольного проєкту Влада Лагоди – Bye Bye July, сольне повернення Yarima, а також перший на нашій пам’яті виступ у Києві Анни Петраш. Це дійсно якісна молода українська музика, представникам якої щиро бажаєш у найближчі роки стати хедлайнерами вже великих фестивальних сцен.
Окремо варто відзначити й роботу організаторів. Хоча класичні проблеми для подібних масштабних заходів нікуди не зникли (як-от курці в натовпі або ж сувора заборона проносити звичайну воду, а після виходу на безкоштовну сцену з пляшкою, вже купленою на території, її доводилося викидати), більшість поточних труднощів вирішувалися оперативно.
Для прикладу, якщо першого дня на Prom Stage виступ гурту «Жадан і Собаки» фактично заблокував прохід до виходу для тих, хто не планував залишатися на концерт, то вже другого дня організатори врахували цей момент. Вони додатково огородили дві смуги руху в обидва боки, а волонтери ретельно регулювали потоки людей. І таких, на перший погляд, дрібних, але важливих покращень упродовж фестивалю було чимало.
На сам кінець наведемо цифри, за які вже прозвітував Atlas Festival:
95 000 гостей – загальна кількість відвідувачів, що відвідали фестивальні локації за три дні.
103 000 000 грн – сума, яку вдалося зібрати спільно з фондом «Повернись живим» та ПриватБанком у межах проєкту «Дронопад».
4 606 063 грн – додаткові кошти, акумульовані виключно завдяки благодійним аукціонам під час виступів.
Чекатимемо на наступний фестиваль.
