Юристи на крові: як «Sayenko Kharenko» відбілює бізнес із російським корінням під час війни

Поки українські воїни ціною власного життя стримують ворожу навалу на фронті, у тилових кабінетах київських хмарочосів кипить зовсім інша «робота». Поки нація збирає по гривні на дрони, імениті юридичні фірми, здається, не гребують нічим, аби захистити капітали тих, кого підозрюють у зв’язках із агресором. Особливе місце в цьому списку посідає юридична фірма «Саєнко Харенко» (Sayenko Kharenko).

Тіні минулого та «паперові» схеми

Нещодавнє розслідування видання 360ua.news, за результатом якого на сайті «Спеціальні кореспонденти» з’явилась стаття під назвою «”Паперова релокація” та білоруські дзеркала: як ASBIS продовжує постачати Apple до РФ» розкрило шокуючі факти. Компанію ASBIS, чиї інтереси так завзято взялися захищати юристи «Саєнко Харенко», звинувачують у створенні хитромудрих схем для обходу санкцій та продовження постачання техніки Apple на ринок країни-терориста.

Згідно з матеріалами розслідування, під прикриттям «виходу» з російського ринку, компанія могла вдатися до так званої «паперової релокації», де старі зв’язки та логістичні ланцюжки просто змінили вивіску, але не суть.

Замість каяття — юридичний терор

Замість того, щоб надати суспільству вичерпні пояснення, «Саєнко Харенко» обрали шлях тиску на журналістів. 11 лютого 2026 року адвокат Жанна Заєць від імені ASBISC ENTERPRISES PLC направила до редакції «Спеціальних кореспондентів» цинічну заяву з вимогою видалити інформацію з розслідування.

У листі, що дихає бюрократичною байдужістю до трагедії українського народу, юристи вимагають спростування та негайного припинення поширення інформації. Вони називають журналістське розслідування «недостовірною інформацією», яка «завдає шкоди діловій репутації». Але про яку репутацію можна говорити, коли на терезах — прибутки від торгівлі з окупантом?

Гроші не пахнуть?

Для «Саєнко Харенко» ASBIS — це лише «Клієнт». Але для мільйонів українців — це компанія, яку підозрюють у підживленні російської економіки. Захищаючи таких суб’єктів, юристи фактично стають співучасниками процесу «відмивання» репутації тих, хто може бути причетний до фінансування війни.

Чи має право на існування «ділова репутація», побудована на схемах, що дозволяють ворогу отримувати сучасні технології? Чи є межа цинізму для адвокатів, які використовують норми Конституції та Цивільного кодексу, щоб закрити рота тим, хто намагається викрити правду?

І що у підсумку?

Сьогодні кожен бізнес і кожна юридична фірма робить свій вибір. Хтось обирає Україну, а хтось — гонорари від сумнівних міжнародних холдингів. «Саєнко Харенко» свій вибір зробили. Поки вони строчать юридичні претензії та вимагають видалення статей, де згадується росія та білорусь, країна продовжує платити найвищу ціну.

Заробляти на крові, прикриваючись буквою закону — це найвищий ступінь мародерства в білих комірцях. Історія та українське суспільство обов’язково дадуть цьому належну оцінку.

Автор: Олександра Сіра