EDM-вечірка на терасі Gulliver: What So Not та повернення Alina Pash?

EDM-вечірка на даху ТРЦ Gulliver відбулася у Києві. Хедлайнером заходу став відомий австралійський електронний проєкт Кріса Емерсона – What So Not, який працює у жанрах EDM та треп. Потужні саббаси, щільні аналогові синтезатори та фірмові агресивні треп-дропи буквально підірвали майданчик у самому центрі столиці. Гості події почули насичений і безкомпромісний бейс-саунд, де важкі ламані біти гармонійно чергувалися з мелодійними ямами ф’ючер-бейсу. Особливої атмосфери додавало те, що захід проходив просто неба на тлі мальовничого заходу сонця.

Перші години вечора забезпечили українські діджеї LPCHK та Raft Tone. Варто зазначити, що поєднання відомих попхітів з електронним саундом – формат доволі специфічний і знаходить відгук не у кожного поціновувача чистої електроніки. Утім, сет від Raft Tone сподобався: артист вдало зміксував оригінальні композиції, завдяки чому вони отримали свіже та актуальне звучання.

Головною зіркою вечора став What So Not. Востаннє він виступав в Україні ще у 2019 році. Артист активно підтримує нашу країну, про що неодноразово заявляв у соціальних мережах. Його сет поєднав брудні агресивні частини, які контрастно змінювалися мелодійними вставками та фірмовою нарізкою вокальних семплів. Кріс продемонстрував бездоганний живий міксинг та тонке відчуття натовпу, а його харизма буквально заряджала простір. У другій частині сету сцену з What So Not розділила українська співачка Alina Pash, яка доповнила музичну складову своїм вокалом.

Власне, якщо аналізувати інтерес публіки, то Alina Pash стала фактичною хедлайнеркою вечора. Це не перший виступ співачки в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Проте це перший випадок, коли її перформанс анонсували заздалегідь, організували на великому майданчику та відкрили продаж квитків.

У музичному плані до її виступу немає жодних питань: усе стильно, цікаво та із західним звучанням. Перебування за кордоном і співпраця з відомими іноземними продюсерами та виконавцями позитивно вплинули на її творчість. Звісно, як на мене, у деяких треках було забагато плейбеку, але зважаючи на те, що виступ позиціонували як live + DJ-сет, цей нюанс можна опустити. Співачку на сцені підтримали фольклорний ансамбль «Кралиця» та саксофоніст Андрій Бармалій. Ще до повномасштабного вторгнення я вважав її однією з найперспективніших артисток в Україні, і, цілком імовірно, сьогодні вона збирала б найбільші концертні майданчики країни. Проте стався Нацвідбір на Євробачення 2022 року, який кардинально змінив ставлення до виконавиці в суспільстві. І тут варто детальніше розібратися в ситуації.

Нацвідбір 2022 року проходив ще до повномасштабного вторгнення, але вже тоді діяло правило, яке забороняло брати участь у конкурсі особам, котрі після 2014 року відвідували територію рф (у тому числі окуповані території). Після перемоги Alina Pash спливли факти, що співачка відвідувала Крим у 2015 році, причому перетинала кордон не через офіційний український пункт пропуску, а літаком через москву. Причин, чому саме такий маршрут обрала виконавиця, не оголошували, адже тоді ще не існувало російської фільтрації, яка змушувала б українців в’їжджати на окуповані території через рф. Проте сам факт відвідування півострова – це лише вершина айсберга, яка навряд чи стала б після лютого 2022 року причиною неприйняття співачки широким загалом. Після 2014 року в рф виступали Дорофєєва (у складі гурту), Ірина Білик, Вєрка Сердючка та багато інших топових українських артистів, які сьогодні збирають великі майданчики.

Проте є другий фактор. Alina Pash та її команда знали про заборону участі для тих, хто відвідував окуповані території. Але вони все одно подали заявку й виграли. А в сучасну епоху цифрових технологій, якщо ти на слуху, про тебе обов’язково знайдуть усю можливу інформацію. Як з’ясувалося, команда співачки надала фіктивну довідку, яка нібито засвідчувала, що виконавиця не перетинала кордон з рф та окупованими українськими територіями після 2014 року. Тут постає питання до того, хто саме виготовив цей документ і чи був він покараний за підробку документів згідно із законодавством (адже деталі розслідування та інформація про оголошення комусь підозри чи винесення вироку суду не оприлюднювалися). Проте сама співачка не могла не знати, що відвідувала окуповану територію, особливо якщо згадати її інтерв’ю після 2014 року, де вона сама розвідала про цю поїздку.

Ну і третій фактор, який хоч і не став вирішальним для «скасування» Alina Pash в Україні, проте про нього варто згадати. У період між 2014 та 2022 роками вона мала щонайменше одну колаборацію з російськими артистами та фіт російською мовою. Пісні російською мовою, на жаль, тоді штампувало чимало виконавців – як відомих, так і початківців, а популярні сьогодні українські сонграйтери активно продавали свої треки до рф. Утім, випадків саме відкритих співпраць із релізом спільних треків на стримінгових платформах серед топових артистів я пригадую небагато. Цілком можливо, що це через мою власну звичку відсіювати всю російськомовну музику ще на етапі назви.

Усе вищезазначене підводить нас до головного питання: як ви ставитеся до повернення Alina Pash в українську музичну індустрію? Якщо дивитися виключно на музичну складову, співачка створює якісний продукт, який знаходить відгук зокрема й за кордоном, вдало поєднуючи український етнокод із сучасним звучанням. З погляду громадянської позиції, вона підтримує українських військових та транслює важливі меседжі про Україну на своїх закордонних виступах. До того ж сьогодні в інформаційний простір поступово намагаються повернути артистів, які роками (після 2014-го) вважали рф своїм домом, працювали й виступали переважно там (я максимально проти цього). Ба більше, дехто примудряється виступати на російських корпоративах за кордоном, а потім спокійно збирає тисячні зали на концертах в Україні.

З іншого боку, неприємний осад після Нацвідбору 2022 року нікуди не зник. Також не можна з упевненістю стверджувати, що всі іноземні колеги, з якими вона співпрацює, мають чітку проукраїнську позицію та не ведуть бізнес із росіянами. Це ж стосується й інших учасників фестивалів, де виступає Alina Pash. Я не стежу за її закордонними анонсами, а мої пізнання російської сцени закінчилися ще за часів кіркорових та баскових. Тому стверджувати, що поруч з іменем української співачки у лайн-апах немає російських чи проросійських артистів, я не можу.

Тож питання, чи заслуговує артистка на другий шанс від українського суспільства, залишається відкритим, і кожен слухач сьогодні вирішує це для себе сам – купуючи квиток на концерт або ігноруючи його.