ГЕНОЦИД ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІД ЗАВОДУ “ЕНЕРГІЯ” ЗАКІНЧИТЬСЯ НЕ СКОРО
Вже декілька тижнів на порядку денному влади Києва та Дарницького району стоїть питання екологічної безпеки та функціонування сміттєспалювального заводу “Енергія”. Не зважаючи на те, що такий завод взагалі по будівельним та екологічним нормам не має знаходитись на території міста Києва, влада та керівництво заводу не збирається його закривати, а навпаки, намагається пошити в дурні місцевих мешканців, які постійно скаржаться на сморід та хвороби від викидів заводу. Що цікаво, що концентрація неприємного запаху суттєво зростає вночі, коли люди сплять і ніхто не приїде контролювати рівень цих викидів. Влада міста розповідає, що це горять торфяники і т.д. Особливо ця версія викликає подив – на торфяниках чомусь тільки вночі активізується процес горіння і розповсюджується неприємний запах.
Керівництво заводу постійно переконує мешканців та активістів про те, що викиди із заводу безпечні і знаходяться в межах допустимих норм. Вимірювання рівня викидів в атмосферу вони постійно проводять своїми силами. Наприклад, вчора відбулась чергова нарада представників тимчасової робочої групи Громадської ради Дарницької РДА з питань функціонування заводу “Енергія” з керівництвом заводу. Керівництво вчергове розповідало, що все гаразд, ніякої глобальної проблеми не існує. Є певні нюанси, але все згодом вирішиться. Для вирішення питання щодо встановлення нових фільтрів на 4 існуючі котлорегати заводу треба всього десь біля 1 мільярда гривень і два роки часу. При тому всьому, після цих робіт завод зможе ще профункціонувати десь близько 10-15 років. Потім потрібно його буде знову ремонтувати і оновлювати. Це не враховуючи поточний ремонт.
Замість того, щоб закрити цей завод і перестати труїти людей, на заводі було побудовано так звану перетинку, яка дозволяє опалювати помешкання та гріти гарячу питну воду. Тобто, фінансова складова завжди перемагає і такий аргумент як життя та здоров’я людей, які відповідно до Конституції України мають найвищу цінність, вже не відіграють ніякої ролі.
Нещодавно міська влада розповідала байки про те, що вони закуплять для заводу “Енергія” не нові, оскільки це дуже дорого, а старі фільтри за ціною в 10 разів менше, ніж вартість нового фільтра. Але, якщо вартість нового фільтра/фільтрів коливається в межах декількох сотень мільйонів євро, то старі фільтри, які вже 10 років відслужили на таких заводах, коштують десятки мільйонів євро. Начебто, все і нормально, але фільтр, який відслугував вже 10 років, вже не буде очищати викиди, оскільки його ресурс вже вичерпано, але може послугувати для наших можновладців гарним приводом для того, щоб отримати шалені відкати за його купівлю.
Громадська організація “Громадська екологічна ініціатива” протягом 2017-2018 років зверталась до влади міста Києва з листами щодо екологічної катастрофи, яка існує внаслідок функціонування заводу “Енергія”. Жодного разу ніякої відповіді надано не було. Екологічна катастрофа полягає не лише в отруєнні повітря від викидів заводу, а й отруєння гарячої питної води цим самим заводом, яку він почав підігрівати як допоміжний вид діяльності від спалювання сміття. Керівництво заводу зазначає, що завод подає гарячий пар на бойлерні, а звідти йде передача тепла в систему водопостачання і звідти починається відповідальність водоканалу, а їхня зона відповідальності закінчується. Тобто, типова ситуація, коли чиновники перекидають з одних плечей на інші відповідальність за негативні наслідки своєї діяльності.
Але, гаряча питна вода, яка доходить до кінцевого споживача мікрорайонів Позняки, Осокорки (приблизно 200 багатоквартирних будинки опалюються заводом), смердить сміттям незважаючи на те, хто за це має нести відповідальність – чи керівництво заводу чи керівництво водоканалу. Факт залишається фактом – люди споживають хімічно забруднену воду. Влада Києва і керівництво заводу, і водоканалу просто на це закривають очі і роблять з людей дурнів і “міських божевільних”.
Впродовж останніх 10 років за офіційними даними Департаменту охорони здоров’я КМДА йде постійний зріст онкологічної захворюваності на рівні Києва.
