Sold out SadSvit у Києві (огляд)

Якщо з моменту події минув не один день, то це вже не новина. Тому пропонуємо вам огляд уже другого концерту SadSvit у Києві. І це лише за один місяць.

SadSvit – один із найпопулярніших сольних виконавців в українському інтернеті. Його пісні набирали мільйони прослуховувань ще до виходу гри S.T.A.L.K.E.R. 2. Після релізу гри, у якій були представлені сотні українських треків, зокрема й роботи Богдана (справжнє ім’я артиста), популярність окремих композицій зросла в рази. І це при тому, що від початку повномасштабного вторгнення співак жив і творив за кордоном.

Цей рік ознаменувався поверненням деяких артистів з-за кордону до України. На початку року повернувся й SadSvit. І не з одним концертом, а з повноцінним туром, до розкладу якого поступово додаються нові події. Два концерти туру відбулися у столиці, то ж команда організаторів з Rumezhak agency другий концерт вирішила зробити у більшій локації – перший павільйон кіностудії Довженко. Простір, який зазвичай приймає масштабні електронні рейви та техно-вечірки, ідеально підійшов для похмурого, але енергійного постпанку та дрімпопу SadSvit.

Потрапити на перший київський концерт нам не вдалося, тому пропонуємо короткий огляд великого сольного виступу, що відбувся 29 травня. Концерт мав благодійну складову — 100% чистого прибутку організатори спрямували на потреби ЗСУ.

Що стосується самого концерту, то перше, що варто відзначити, — це самовіддача Богдана на сцені. Він працює на повну, проживає свої пісні та намагається передати власні емоції залу. І люди це відчувають. Спільний спів, ліхтарики, танці — усе це було. Звісно, така віддача іноді призводить до моментів, коли співак фізично не може виконати окремі фрагменти композицій. Тоді його підстраховують бек-вокалісти та частково плейбек. До речі, команда музикантів Богдана така ж молода, як і він сам, а їхня віддача не менша, ніж у фронтмена.

Останнім часом нам доводилося критикувати звук на багатьох заходах. Але цього разу все було на високому рівні. Настільки якісного звучання ми, мабуть, не чули вже кілька місяців. Значною мірою цьому сприяв сам майданчик із хорошою акустикою (на вхід, не вихід звуку), але не менш важливою була робота технічної команди, яка впоралася зі своїми завданнями максимально професійно.

VJ-супровід не був просто візуалізацією заради візуалізації. Особливо сподобалася робота над анімаційними відеовставками, які демонструвалися на початку концерту та під час першого перевдягання артиста (так, не лише співачки змінюють сценічні образи). Вони підводили глядачів до окремих блоків програми. Таких блоків було три: енергійний початок, ліричний перепочинок і майже рейвова фінальна частина. Зважаючи на те, в якій тиші слухачі переглядали ці відеовставки, можна сказати, що вони спрацювали. Також між піснями на екранах з’являлося зображення касети з трек-листом концерту. Цікавий підхід, який в Україні зустрічається нечасто.

Побудовану у павільйоні для концерту сцену не обіграли максимально. Основні екрани були не надто якісними, а екрани, що висіли над сценою взагалі не використовувалися. Так само майже не використовували і великий «стовп» з освітленням, який був практично посеред сцени. Як пізніше виявилося, майданчик готували і до рейв-вечірок, які відбулися в наступні два дні. За один підхід вирішили закрити два заходи. Проте, освітлення і без цього вистачало, якісного, з теплими кольорами. Ну а саму сцену Богдан та гурт заполонили повністю.

Наостанок звернемося до мінусів, про які згодом писали в Threads. Перший — затягнутий початок концерту. Але, в Києві була в цей час тривога, то ж організатори не взяли на себе відповідальності проводити захід в таких умовах. Є звісно одне але, про тривогу зі сцени повідомили тільки через 40 хвилин після її початку. Зважаючи на поганий інтернет в павільйоні, багато хто взагалі не знав про неї. Доречніше було повідомити про неї, залишивши право вибору: лишатися на майданчику чи йти в укриття вже на самих відвідувачів.

Другий мінус — критика щодо складнощів із потраплянням на концерт через скупчення людей на вході. Тут, на нашу думку, провина організаторів мінімальна. Не перебуваючи біля входу, складно оцінити, чи просила команда відвідувачів проходити далі до залу, адже значна частина простору ліворуч від сцени залишалася вільною. Але навіть якщо таких оголошень не було, частина проблеми виникла через самих глядачів, які прагнули зайняти місця ближче до центру й тим самим перекривали прохід іншим.

Загальна наша оцінка заходу – 9 балів. І це при тому, що ми то і не знаємо тексту пісень.