В Києві та Київській області в рази більша вірогідність того, що в помешкання ввірвуться правоохоронці чим злодії

Роман Титикало
керуючий АБ «Титикало та партнери»,
Заслужений юрист України,
правозахисник та публічний діяч

Чим відрізняється грабіж з проникненням до житла від обшуку – і в першому і в другому випадку хтось проникає без волі власника до помешкання та забирає якісь речі які майже не можливо потім повернути , різниця лише одна – «грабіж» здійснюється злочинцями, а «обшук» правоохоронцями та санкціонований державою.

Багато випадків коли обшуки проводяться по надуманим підставам, майно майже не можливо повернути, і тому у нас виникла ідея перевірити яка кількість та пропорція санкціонованих державою проникнень до помешкання та яка без санкції держави за 2018 рік, так от:

• Суди Києва в 2018 році дозволили 14 989 обшуки, а грабежів з проникнення в житло сталось в Києві 79.

• Суди Київської області в 2018 році дозволили 2 390 обшуків, а грабежів з проникнення в житло сталось в Київській області 64.

В цій статистиці слід враховувати, що багато центральних правоохоронних органів знаходяться в Києві – НАБУ, ГПУ , ДБР, СБУ, Слідче управління МВС України, Слідче управління поліції Київської області та Слідче управління поліції міста Києва і отримані дозволи на проведення обшуків вони могли реалізовувати не лише в Києві, а і по всій Україні, але якщо аналізувати статистику по судам Київської області то вірогідність, що до людини в Київській області прийдуть озброєні грабіжники в 37 разів менша чим озброєні «правоохоронці».

У зв’язку з цим хотів навести довідково правове регулювання даної ситуації:

Право на недоторканість житла, передбачене статтею 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Гарантією реалізації права на недоторканість житла особи є заборона проникнення до нього чи до іншого її володіння. Терміном “проникнення” охоплюється не лише недопустимість входження в нього попри волю фізичної особи інших осіб. До нього слід включати також і інші форми отримання інформації про те, що відбувається в будинку, наприклад, за допомогою прослуховуючих пристроїв.

Однак, в законодавстві встановлюється можливість проникнення до житла і попри волю особи, у випадках, коли таке проникнення здійснюється за вмотивованим рішенням суду. Найчастіше це можливо у випадках, коли працівники відповідних правоохоронних органів отримуються санкцію на огляд чи обшук житла на підставах та в порядку, що передбачений кримінально-процесуальним законодавством.

Проникнення в житло фізичної особи може бути і без вмотивованого рішення суду. Однак таких випадків є доволі не багато, і серед них законодавець зокрема визначає невідкладні випадки: а) пов’язані із рятуванням життя людей та майна; б) пов’язані із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

За наявності цих випадків, ухвала слідчого суді все рівно має бути отримано але після обшуку.

Щодо не санкціонованого проникнення в житло, за це передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 186 КК України: грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Для об’єктивності слід зазначити, що в суспільстві є розповсюджене злочинне явище – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 185 КК України) і таких випадків доволі багато в Києві та області – головна відмінність від грабежу, що крадіжка це таємне проникнення в житло, а грабіж відкрите!

Так ось в Київській області в 2018 році було зареєстровано кримінальних проваджень по факту крадіжок з проникненням в житло – 5 737, а в місті Києві 11 338.

Тобто «домушніки» в Києві та області процвітають та вони збагатились на мільйони гривень.