skip to Main Content

“Залікували до смерті” – у Тернополі розслідують медичну помилку

Олег Бенца помер у Тернополі у лікарні, де пропрацював 12 років. Йому було лише 38. Під час війни рятував воїнів на сході. Ніколи не скаржився на здоров`я. Планував їхати миротворцем у Конго. Проте, ймовірно, саме медична помилка колег обірвала життя Олега. Без батька залишилися троє дітей. Заплутану справу дослідили журналісти ТСН.  Чоловік відчув себе недобре і прийшов у Тернопільську лікарню №2, де колись працював хірургом 12 років. Добре знайомий колега йому сказав: “Яке обстеження? Я й так знаю, що робити!”. Це було в п’ятницю після обіду. А вже в понеділок мама дізналася, що її син, який прийшов у лікарню власними ногами, – мертвий.

Мати Олега переконана, що сину ввели препарат, який був йому протипоказаний. Проте причиною смерті назвали гострий панкреатит. Після цього й почалася детективна історія. Адже помер молодий чоловік у лікарні, де є абсолютно усе для його порятунку. Матері покійного, яка мешкає у США і встигла приїхати до поховання, відмовили у вимозі розтину тіла, а медичної карти не віддали. “Відсутність розтину – це очевидне порушення, – каже адвокат потерпілої Олег Мицик. – У цій ситуації воно невипадкове”. Мати Олега звернулася до правоохоронців. Відкрили кримінальне провадження за статтею лікарська помилка. Поліція виявила порушення. Їх наявність підтвердила й клініко-експертна комісія у Міністерстві охорони здоров’я. “Відсутність реальної діагностики і паталогічного стану, неадекватна діагностика, відсутність додаткових методів діагностики УЗД, неправильне тлумачення лабораторних досліджень, неадекватна тактика медичного лікування”, – сказав експерт клініко-експертної комісії МОЗ України Дмитро Дзюба.

Експерти, переглядаючи історію хвороби Олега Бенци, буквально шоковані діями тих, хто запевняє, що зробили для колеги все, що змогли. Комісія одноголосно вирішує, що медична допомога Олегу Бенці не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги. Через місяць після поховання Анна Бенца домагається ексгумації тіла сина. Висновок шокує: діафрагма – зі слідами втручання. Немає – кишківника, шлунка, підшлункової залози, селезінки, частини печінки. І саме ці органи вражає панкреатит. А їх – немає. Жодного натяку на чорних трансплантологів. Всі ці органи – не пересаджують. Поліція вже веде розслідування і, крім обтічних формулювань, окремі порушення лікарів вже точно знає.

“Були порушення під час проведення патолого-анатомічного дослідження. Правильніше, як таке воно не відбувалося, але цей працівник цього бюро провів бальзамування тіла, внаслідок чого вибрав декілька… Зникли, скажімо так, декілька органів тіла Олега Бенци”, – говорить керівник обласної поліції Олександр Богомол.

По суті, лікарня позбулася головних доказів проти себе. Медична установа, яка залікувала до смерті свого колегу, вправно замела сліди цього медичного вбивства. Вона фактично вже все сховала. Чи правильніше сказати – поховала. Мама – в Америці. У двоюрідного брата вибили підпис під відмовою від розтину. Органи з тіла – вирізали. Просто ніхто не врахував материнський дух Анни Бенци, який змусив закрутитися іржаві коліщатка української медичної системи нагляду за лікарськими діями і юридичною практикою держави у цих справах. А практика ця – жахлива. “Термін давності у цій категорії справ максимальний становить 3 роки. Іншими словами, для того, щоб лікар отримав реальну міру покарання, вирок має набути законної сили до закінчення 3-річного терміну давності у цій справі. Це – нереально в 3-річний термін отримати вирок у цій категорії справ”, – каже адвокат потерпілої. Тож, по суті, є ситуація кругової поруки. І єдине, що можна робити просто зараз, якщо перебуваєте в лікарні, так це хоч тричі на день вимагати свою історію хвороби і фотографувати її. “Якраз відсутність копіювання документів призводить до можливості перепису і змін в історії хвороби”, – каже адвокат. Кожна операційна в Європі – це постійний аудіо- та відозапис дій лікаря. Кожен припис – це юридичний документ, який майже неможливо фальсифікувати. Кожен пацієнт чи найближчі родичі мають повний доступ до записів. А медичні юристи – це ціла армія вузькопрофільних фахівців. І всього цього в Україні немає. І головне – невідомо коли і чи буде.

Тож у результаті розслідування у журналістів виникло два запитання:

1. Якщо в цій Тернопільській лікарні так поставилися до лікування свого, то що вони здатні зробити з чужим?

2. Скільки треба провести ексгумацій, щоб довести таке замітання слідів?

Джерело: “Залікували до смерті” – у Тернополі розслідують медичну помилку

Комментариев: 0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back To Top