skip to Main Content

Суддю обвинувачують у «рейдерській» ухвалі по захопленню будівельної фірми

Обвинувальний акт щодо екссудді Малиновського райсуду Одеси Любов Жуган найдішов до Березанського райсуду Миколаївської області. Наступне засідання призначене на 28 липня 2021 року. Про це свідчать дані сайту «Судова влада».

Екссуддя, яка на даний час є адвокаткою, обвинувачена у провадженні 42016160000000664 від 17 серпня 2016 року. Дії Жуган спочатку кваліфікувати за ч. 1. ст 375 ККУ  («Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови»), потім перекваліфікували на 2 частину цієї ж статті, і 2019 року повідомили про підозру та зміну підозри. Якби Жуган визнали винною, то її покарали б на строк від 5 до 8 років позбавлення воліСт 375 ККУ втратила чинність відповідно до рішення Конституційного Суду України за червень 2020 року. В цьому рішенні ця стаття визнана неконституційною. Тож по закону, суд має заслухати справу і звільнити Жуган від відповідальності у зв’язку з декриміналізцією статті, по якій кваліфікували її злочин.

Суть обвинувачення така. Як кажуть правоохоронці,  4 листопада 2014 суду до Малиновського райсуду Одеси надійшов, позов «про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном». Цей позов подав один із співвласників одеської компанії-забудовника «Главбуд плюс» Вячеслав Міхайлуце. Разом із позовною заявою Міхайлуце подав заяву про забезпечення позову.

Справу розподілили на Любов Жуган. У якої, за версією слідства, «виник злочинний умисел, направлений на винесення завідомо неправосудного рішення».

5 листопада 2014 року Жуган винесла ухвалу, якою частково задовольнила заяву про забезпечення позову: відсторонила законного керівника фірми-забудовника «Главбуд плюс» Валерія Ільєва з посади директора, призначила в.о директора компанії Вячеслава Міхайлуце, зобов’язала реєстраторів внести відповідні зміни до бізнес-реєстру, а будь-яким особам заборонила вчиняти будь-які дії щодо недопущення Вячеслава Міхайлуце до будівель фірми-забудовника за адресою м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1. Також Жуган зобов’язала керівника підприємства Ільєва передати печатки і статут фірми новоспеченому керівнику Міхайлуце.

Слідство каже, що «вказане судове рішення ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права та є завідомо неправосудним, що стало можливим через зловживання Жуган повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя». Оскільки, зокрема, «у цивільно-процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження… вживати такий захід забезпечення позову, як відсторонення з посади, призначення на посаду, у зв`язку з порушенням у суді цивільної справи».

Також Жуган, каже слідство, «задовольняючи клопотання про забезпечення позову, не навела у своїй ухвалі мотиви прийняття нею такого рішення, не зазначила, яким чином неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не навела жодних обставин та не послалася на докази, які б обґрунтовували припущення щодо необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову».

А ще «умисно не перевірила, чи дійсно між сторонами виник спір та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також суддя не з`ясувала обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, суддя, діючи умисно обрала спосіб забезпечення позову, яким фактично вирішила спір по суті, чим порушила норми процесуального права».

При цьому, зазначають правоохоронці, апеляція 5 жовтня 2014 року скасувала рішення Жуган і постановила нову ухвалу, якою заяву Вячеслава Міхайлуце про забезпечення позову залишили без задоволення.

Судячи з матеріалів провадження, як тільки новоспечений тимчасовий директор Вячеслав Міхайлуце приступив до виконання обов’язків, він продав нерухомість компанії «Главбуд плюс»  трьом особам, чим спричинив другій співвласниці «Главбуду» Людмилі Шкрабоій матеріальні збитки у розмірі 50% від оціночної вартості 7,02 млн грн всього майна, тобто – збитки у 3,5 млн грн. Потім нерухомість ще й передали в іпотеку (пізніше суди визнали ці договори купівлі-продажу та іпотеку недійсними).

Через цей кейс Вища рада правосуддя 23 березня 2017 року звільнила Жуган з посади судді. Як писали тоді на сайті ВРП, на підставі ухвали Жуган «відбулося рейдерське захоплення господарського товариства на суму понад 7 млн грн». Рішення ВРП щодо звільнення судді з’явилося ще в 2016 році, Жуган його оскаржувала у Вищому адмінсуді, але програла.

18 листопада 2019 року Жуган обрали запобіжний захід у вигляді зобов’язання здати закордонний паспорт, утриматися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні, не відлучатися з міста, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду тощо. Наприкінці 2019 року екссуддя не з’являлася в суд «у зв`язку із важким станом здоров`я, її госпіталізацією і перебуванням на лікуванні в ГКБ №10 м. Одеса».

Станом на квітень 2020 року досудове розслідування у провадженні закінчили. 28 квітня 2020 року обвинувальний акт по Жуган найдішов із прокуратури Одеської області до Березанського райсуду Миколаївської області.

Справу розглядають не в Одесі, оскільки Жуган – суддя, і її справу мав би слухати її власний суд. А відтак, по закону, справу має розглядати суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачена була суддею.

Березанський райсуд намагався відбитися від цієї справи через апеляцію, наполягаючи, що справу має розглядати інший суд – Очаківський міськрайонний Миколаївської області. Але апеляція відмовила березанцям у задоволенні цього подання. У січні 2021 року у справі Жуган призначили перше підготовче засідання.

 

Джерело: Суддю обвинувачують у «рейдерській» ухвалі по захопленню будівельної фірми

Комментариев: 0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back To Top