ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЄВА ПРАЦЮЄ В РЕЖИМІ СЕКРЕТНОСТІ, – ДОКУМЕНТ

11 лютого редакція Спеціальних кореспондентів отримала офіційну відповідь від Господарського суду міста Києва щодо мотивів заборони вести відеозйомку на території суду та в приміщеннях, що не включають в себе зали судових засідань.

Як зазначено у відповіді, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Правилами пропуску осіб до приміщень Господарського суду міста Києва та на його територію транспортних засобів, затвердженими рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 №10, фотографування та відеозйомка приміщень суду поза судовими засіданнями можливі з дозволу голови суду, його заступників, керівника апарату суду, його заступника.

При цьому слід зазначити, що Господарський суд міста Києва відповідно до приписів ст. 30 Господарського процесуального кодексу України здійснюється розгляд справ, пов’язаних з державною таємницею. У зв’язку з цим у будівлях суду обладнанні режимно-секретні приміщення, доступ до яких регламентовано Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (ДСК) (для службового користування – ред.).

За таких обставин, говориться в документі, питання щодо надання дозволу для ведення відеозйомки на території та в приміщеннях суду поза судовими засіданнями може бути розглянуте за умови надходження до суду обґрунтованого клопотання та з урахуванням приписів вищевказаного Порядку.

Яким чином наявність декількох кабінетів у будівлях суду, які обладнані під режимно-секретні приміщення, які в свою чергу знаходяться під окремими засобами охорони і захисту від несанкціонованого доступу сторонніх осіб, впливають на необхідність обмеження відеозйомки на території та в приміщенні всього суду, незрозуміло. Зовсім відсутня аргументація яким чином відеозйомка на території чи в коридорі суду може порушити державну таємницю.

Чи може є що приховувати, що не зовсім стосується державної таємниці?

Нагадаємо, що ГО Реанімаційний Пакет Реформ звернувся до ДБР із заявою про те, що ЗЛОЧИННЕ УГРУПУВАННЯ НА ЧОЛІ З ГОЛОВОЮ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ КИЄВА, ГРАНОВСЬКИМ ТА АДАМОВСЬКИМ ЗРИВАЮТЬ ПОСТАВКУ МАСТИЛ УКРЗАЛІЗНИЦІ

Як зазначається в заяві, експертом Громадської організації «Реанімаційний пакет реформ» встановлено, що суддями Господарського суду міста Києва Кирилюк Тетяною Юріївною, Ягічевою Наталією Іванівною, Сіваковою Вікторією Вікторівною, Лиськовим Максимим Олександровичем, Демидовим Владиславом Олександровичем та Бондарчук Вітою Вікторівною вчиняється кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ст. 375 КК України (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови за попередньою змовою групою осіб).

Організаторами вчинення даного кримінального правопорушення називають Голову Господарського суду міста Києва Князькова Валерія Володимировича, який діяв у злочинній змові з Адамовським Андрієм Григоровичем та Грановским Александром Михайловичем, якими вчинено злочин, передбачений ч. 2 ст. 29 та ст. 375 КК України, а саме організація вчинення суддями злочину – постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), – йдеться в тексті заяви.